Інтервальні гіпоксичні тренування (IHHT)
На базі відділу фізіології ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» проводяться інтервальні гіпоксичні тренування (Intermittent Hypoxic-Hyperoxic Training — IHHT) — немедична фізіологічна процедура, що полягає у дозованому диханні повітрям зі зниженою концентрацією кисню з метою тренування адаптаційних механізмів організму. Процедура виконується на сертифікованому обладнанні Celloxy TUR (виробництво — Німеччина).
Суть методу
Інтервальні гіпоксичні тренування — це метод дозованого фізіологічного впливу, під час якого людина протягом певного часу дихає повітрям зі зниженою концентрацією кисню, що імітує перебування в горах, після чого відбувається повернення до дихання звичайним атмосферним повітрям або повітря, насиченого киснем. У відповідь на гіпоксію активуються механізми регуляції дихальної, серцево-судинної та нервової систем, підвищується ефективність використання кисню на тканинному рівні, тренуються адаптаційні резерви організму.
Процедура проводиться у спокої, у положенні сидячи або напівлежачи, без фізичного навантаження. Гіпоксичний вплив є короткочасним та контрольованим, параметри тренування (рівень гіпоксії, тривалість циклів, кількість сеансів) підбираються індивідуально після оцінки переносимості. В середньому процедура займає 30-45 хвилин та включає 4-5 циклів гіпоксії-гіпероксії (нормоксії).
Інтервальні гіпоксичні тренування не викликають стійкої гіпоксії, не призводять до ушкодження тканин і не є стресовим або екстремальним впливом за умови правильного підбору режиму та дотримання протипоказань.
Такий режим стимулює:
- механізми клітинної адаптації до зниженого парціального тиску кисню;
- регуляцію дихальної та серцево-судинної систем;
- ефективність енергетичного обміну;
- толерантність організму до фізичних та психоемоційних навантажень.
Доцільність процедури
ІННТ може застосовуватися як допоміжний немедикаментозний вплив у осіб без протипоказань.
Практично здоровим особам з метою:
- підвищення фізичної та розумової працездатності;
- тренування адаптації до стресових та гіпоксичних факторів;
- покращення переносимості навантажень;
- профілактики наслідків гіподинамії і сидячого способу життя;
- підтримки загального функціонального стану організму;
- адаптації до зміни кліматичних або висотних умов.
Спортивна та оздоровча практика
- підвищення витривалості та толерантності до навантажень;
- відновлення після інтенсивних фізичних навантажень;
- підготовка спортсменів у міжзмагальному періоді.
Реабілітаційний супровід
- період відновлення після перенесеної коронавірусної хвороби;
- відновлення після хірургічних втручань та тривалих захворювань.
У осіб без протипоказань, зокрема при таких станах:
Порушення адаптації та працездатності
- хронічна втома, астенічні стани;
- зниження фізичної та розумової працездатності;
- десинхронози (зміна часових поясів, змінний графік роботи);
- вплив стресових та несприятливих факторів середовища.
Серцево-судинна система (стабільний перебіг)
- ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія I–II фунціонального класу;
- артеріальна гіпертензія I–II ступеня;
- нейроциркуляторна дисфункція.
Органи дихання (поза загостренням)
- хронічний бронхіт у фазі ремісії;
- бронхіальна астма легкого та середнього перебігу поза загостренням;
- період відновлення після перенесених респіраторних захворювань.
Метаболічні порушення
- метаболічний синдром;
- надмірна маса тіла та ожиріння;
- цукровий діабет 2 типу у стадії компенсації.
Індивідуальний підбір програми
Перед початком курсу проводиться:
- оцінка загального функціонального стану;
- визначення індивідуальної переносимості гіпоксичного впливу;
- підбір параметрів тренування (тривалість, рівень гіпоксії, кількість сеансів).
Програма формується індивідуально, з урахуванням віку, стану здоров’я та мети участі.
Протипоказання
Інтервальні гіпоксичні тренування не проводяться за наявності:
- гострих інфекційних захворювань або загострення хронічних процесів;
- гострих серцево-судинних подій (інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу);
- тромбоемболії легеневої артерії;
- дихальної недостатності II–III ступеня;
- тяжких форм бронхіальної астми;
- активного туберкульозу;
- станів декомпенсації хронічних захворювань;
- індивідуальної непереносимості гіпоксичного впливу.
Відносним протипоказанням є вік понад 80 років.
Важлива інформація
Інтервальні гіпоксичні тренування не є медичною послугою, не мають на меті лікування захворювань, застосовуються як немедичний фізіологічний вплив адаптаційного характеру.
Якщо ви бажаєте пройти процедуру інтервального гіпоксичного тренування звертайтеся до фахівців відділу:
📞 СЕРЕБРОВСЬКА Зоя +38 (097) 253-75-00
📞 ТОЛСТУН Денис +38 (095) 739-65-07
Часті запитання (FAQ)
1. Чи може інтервальна гіпоксія зашкодити мозку або серцю?
За умови правильного підбору режиму — ні.
ІГТ використовують короткочасні, контрольовані рівні гіпоксії, які не призводять до ішемічного ушкодження тканин. Перед початком проводиться оцінка індивідуальної переносимості, а наявність протипоказань виключається.
2. Чи це «лікування» і чи можна відмовитися від ліків?
Ні. Інтервальні гіпоксичні тренування не є методом лікування і не замінюють медикаментозну терапію. Процедура може застосовуватися лише як допоміжний немедикаментозний вплив у складі комплексного підходу.
3. Чи дійсно ІННТ «покращують роботу легень»?
ІННТ не змінюють анатомічну структуру легень і не збільшують їх об’єм.
Ефект полягає у покращенні переносимості навантажень, ефективності використання кисню та суб’єктивного дихального самопочуття.
4. Чи можна проходити ІННТ людям з хронічними захворюваннями?
Можна — лише за стабільного перебігу захворювання та за відсутності протипоказань. У таких випадках ІННТ розглядаються як фізіологічний адаптаційний вплив, а не як лікувальна процедура.
5. Чим інтервальні гіпоксичні тренування відрізняються від «екстремальної гіпоксії»?
ІННТ не є екстремальним впливом.
На відміну від неконтрольованих або агресивних методів, тут застосовується інтервальний, дозований і оборотний гіпоксичний стимул, що не викликає стійкої кисневої недостатності.
6. Чи є наукові дані щодо цього методу?
Інтервальні гіпоксичні впливи вивчаються у фізіології, спортивній медицині та реабілітації як метод тренування адаптаційних механізмів організму. Водночас ІННТ не входять до стандартів лікування захворювань і застосовуються виключно як допоміжний підхід.
7. Кому не варто проходити інтервальні гіпоксичні тренування?
ІННТ не проводяться при гострих захворюваннях, декомпенсованих хронічних станах, вираженій дихальній або серцево-судинній недостатності, а також при індивідуальній непереносимості гіпоксії.